Наказом № 543 затверджено Рекомендований порядок взаємодії підрозділів ДФС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків із податку на додану вартість (далі – Порядок № 543). Документом установлено правила взаємовідносин органів ДФС і платників ПДВ. У консультації ми розповімо про етапи комплексного відпрацювання податкових ризиків із ПДВ та особливостей проведення цієї процедури.

З якою метою розроблено документ

Мета Порядку № 543 – виключити можливість фіскального тиску і нівелювання податкових ризиків у діяльності добросовісних платників податків, а також вживання профілактичних заходів щодо запобігання правопорушень.

Кому важливо знати норми документа

Із Порядком № 543 корисно ознайомитися платникам ПДВ, у яких виникли проблеми з реєстрацією податкових накладних (далі – ПН), поданням податкової звітності, неправомірним скачуванням реєстрації. Із цього документа ви взнаєте, як органи ДФС перевіряють податкові ризики з ПДВ.

Найважливіші моменти документа

Комплексне відпрацювання податкових ризиків з ПДВ складається із трьох етапів:

• рання податкова діагностика (до закінчення граничного строку подання ПДВ-звітності);
• електронний контроль ризиків (після закінчення граничного строку подання ПДВ-звітності);
• податковий контроль ризиків (після закінчення граничного строку сплати грошових коштів із ПДВ).

Розглянемо детальніше кожен з етапів.

Перший етап

Рання податкова діагностика полягає у виявленні, узагальненні та відпрацюванні податкової інформації за можливими податковими ризиками платника ПДВ за допомогою Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН) та інших ресурсів інформаційно-аналітичного забезпечення.

Мета ранньої діагностики – виявлення фактів реєстрації ПН в ЄРПН платниками податків, які формують податковий кредит з ознаками ризику для інших платників, а також маніпулювання показниками декларацій, уточнюючих розрахунків і розрахунків коригувань (далі – РК), поданих за минулі періоди.

Електронний перелік платників податків, які здійснюють ризикові операції, формується щотижня за результатами автоматичного відбору суб'єктів господарювання (далі – СГ) із податковими ризиками та аналізу реєстрів первинних документів.

На підставі поданих декларацій за минулі періоди та уточнюючих розрахунків органи ДФС аналізують такі показники:

• маніпулювання показниками звітності;
• включення до податкової звітності звітного періоду ПН із періодом виписування, відмінним від звітного періоду;
• факт реєстрації платників ПДВ у періодах, за які проведене коригування.

Після виявлення податкових ризиків установлюється місцезнаходження платників податків, проводиться опитування їх засновників і посадових осіб на предмет причетності до здійснення конкретної ризикової операції.

Другий етап

На даному етапі здійснюється електронний контроль ризиків, який полягає в автоматизованому виявленні податкових ризиків на підставі даних податкової звітності. Щодня, починаючи з робочого дня, що настає за останнім днем подання податкової звітності, у ДФС формуються переліки платників ПДВ, що різко підвищують економічну активність, і платників, у яких виявлено ознаки маніпулювання звітністю.

Третій етап

Після сплати податкових зобов'язань здійснюється податковий контроль ризиків. Протягом 5 робочих днів після закінчення граничного строку сплати податкових зобов'язань Координаційно-моніторинговий департамент і Департамент розвитку ІТ ДФС визначають імовірні схеми ухилення СГ від оподаткування. Ці дані передаються до територіальних органів ДФС.

При визначенні таких схем ураховуються показники уточнюючих розрахунків і звітності, поданої з порушенням установлених строків. Зібрана доказова база, що підтверджує фіктивність СГ і неможливість здійснення ним господарських операцій, передається до відповідних органів податкового і митного аудиту для оформлення матеріалів перевірок та узагальненої податкової інформації (у разі неможливості проведення перевірок).

Матеріали, що свідчать про скоєння кримінальних злочинів, передаються до слідчих підрозділів для прийняття рішення згідно з КПК.

Територіальний орган ДФС, у якому перебуває на обліку вигодонабувач:

• детально вивчає виявлену схему (ланцюг) ухилення від оподаткування;
• у разі недостатності інформації для формування доказової бази за вигодонабувачем направляє запит до територіальних органів ДФС, де перебувають на обліку СГ із податковими ризиками – учасники ланцюга;
• вручає вигодонабувачу запит про надання пояснень та їх документальне підтвердження.

З урахуванням зібраної доказової бази органи ДФС проводять позапланову перевірку вигодонабувача. Висновки про порушення податкового законодавства можуть бути засновані на з'ясованих фактах:

• нереальності господарської операції (наприклад, у зв'язку з відсутністю факту реального походження товару і неможливістю його руху по ланцюгу; неможливістю надати послугу; відсутністю зв'язку операції з господарською діяльністю);
• порушень законодавства при складанні первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших перевірених документів.

Позаплановій перевірці підлягає і СГ із податковими ризиками (вигодоформуючий/вигодотранспортуючий суб'єкт). Перед її проведенням орган ДФС направляє СГ запит про надання пояснень та їх документальне підтвердження за здійсненими нереальними (із порушенням законодавства) господарськими операціями. СГ повинен дати відповідь на такий запит не пізніше 15 робочих днів із дня, що настає за днем отримання запиту (пп. 78.1.4 ПК).

Не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку надання відповіді на запит орган ДФС приймає рішення про проведення позапланової перевірки, а якщо в перевірці немає необхідності (наприклад, уже проводилася), узагальнює податкову інформацію та оформляє її у вигляді окремого документа. У ньому має бути вказано, які порушення виявлені і на підставі яких джерел інформації.

Якщо ж факти порушення податкового законодавства не виявлені, складається службова записка, яку затверджує керівник територіального органу ДФС.

Матеріали перевірок, у тому числі узагальнена податкова інформація, вносяться до інформаційних баз даних ДФС не пізніше наступного робочого дня після їх складання. При встановленні за результатами відпрацювання ознак кримінального правопорушення матеріали справи передаються до слідчих підрозділів із дотриманням вимог КПК.

Висновки

Комплексне відпрацювання податкових ризиків із ПДВ складається із трьох етапів. На першому етапі до закінчення граничного строку подання звітності з ПДВ проводиться рання податкова діагностика з метою виявлення платників податків, які виконують ризикові операції. На другому етапі здійснюється електронний контроль ризиків, який полягає в автоматизованому виявленні податкових ризиків на підставі даних податкової звітності. На третьому етапі після закінчення граничного строку сплати податкових зобов'язань здійснюється податковий контроль ризиків, мета якого – визначити схеми ухилення СГ від оподаткування. За результатами цього етапу приймається рішення про проведення позапланової перевірки СГ або складається службова записка про відсутність порушень.

Джерело: Практичне керівництво № 1, 2018.