Постановою № 54 Нацбанк уніс зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.17 р. № 148 (далі – Постанова № 148, Положення № 148).

Слід сказати, що на зміни чекали практично всі бухгалтери. Аж надто багато неясних моментів виявилося в новому Положенні про ведення касових операцій. На практиці це призвело до незручностей у роботі з готівкою і, ясна річ, викликало шквал запитань.

Завважимо, що Постанова № 54 набула чинності 01.06.18 р. – з дня, що настає за днем його офіційного опублікування на сайті НБУ (31.05.18 р.). А значить, і зміни, унесені до Положення № 148, формально діють саме із цієї дати.

Отже, пройдемося по найбільш істотних змінах, щоб з'ясувати, як вони вплинуть на роботу бухгалтера.

1. Суб'єкти господарювання (далі – СГ) мають право по 30.06.18 р. включно використовувати у своїй роботі старі бланки касових документів: відомості на виплату грошей, ПКО, РКО та інші, форми яких були наведені в додатках до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637 (далі – Постанова № 637) (п. 1¹ Постанови № 148).

2. СГ мають у строк по 30.06.18 р. включно розробити та затвердити порядок оприбуткування готівки в касі та порядок розрахунку ліміту каси з огляду на норми Положення № 148; а поки що мають користуватися «старими» лімітами каси, установленими і затвердженими згідно з Постановою № 637 (п. 1² Постанови № 148). Формулювання, скажимо так, невдале. Вважаємо, що НБУ хотів сказати – «мають право», але не сказав.

Важливий момент! Ні у Постанові № 54, ні у Постанові № 148 не сказано, що адаптаційний період запроваджується з 05.01.18 р., тобто з початку дії нового Положення № 148. У документі зазначено тільки граничний строк цього періоду -  30 червня.

Звідси виникає запитання: якими нормами (старою чи новою редакцією Постанови № 148) повинні керуватися СГ у періоді з 05.01.18 р. по 31.05.18 р.?

Якщо старими, тоді внесення змін до Постанови № 148 не має сенсу. Адже оновлені, більш зрозумілі та лояльні норми, майже неможливо застосувати на практиці. Майже п'ять місяців із початку року СГ повинні були застосовувати нові бланки, установити по-новому ліміт каси, розробити порядок оприбуткування готівки тощо. Можемо припустити, що такого трактування НБУ не хотів. Але поки що це тільки припущення.

Якщо ж припустити, що НБУ мав на увазі під адаптаційним періодом час з 05.01.18 р. по 30.06.18 р., тоді СГ, які досі працюють «по-старому», можуть зітхнути спокійно. Їх ніхто не покарає за використання старих бланків касових документів. Адже вони вимушені були використовувати старі бланки, наприклад, через те, що на початку січня нових бланків просто фізично не було, а оформляти касові операції при цьому було треба.

Невизначеність із датою початку адаптаційного періоду наводить на думку, що ситуація для СГ, не перевірених податківцями на предмет дотримання касової дисципліни, і для СГ, які пройшли таку перевірку цього року, може кардинально розрізнятися.

СГ, які вже встигли потрапити під перевірку і, можливо, уже були оштрафовані за використання «неправильних» (старих) бланків касових документів, опинилися в нерівному положенні порівняно з тими СГ, яких ще не перевірили.

Що робити оштрафованим у ситуації, яка склалася? По-перше, треба дочекатися роз'яснень НБУ, а по-друге, завжди можна відстоювати свої права в суді.

3. До визначення терміну «книга обліку» додали книгу обліку доходів. Дотепер там були перелічені касова книга, книга обліку отримання і видачі готівки старшого касира та книга обліку доходів і витрат, яка застосовується підприємцями-загальносистемниками та єдинниками третьої групи – платниками ПДВ. А про інших єдинників (першої, другої груп, а також третьої групи – неплатників ПДВ), мабуть, просто забули.

Тепер упущення виправлено: книга обліку доходів згадана в п. 13, 14 та 18 п. 3 Положення № 148, тобто є законним регістром для оприбуткування готівки вищепереліченими фізособами-єдинниками.

І знову виникає запитання: з якої дати? Із 05.01.18 р. чи із 01.06.18 р.?

4. Змінилося визначення терміна «оприбуткування готівки» (пп. 18 п. 3 Положення № 148). Тепер можна вважати, що вся сума готівкових надходжень оприбуткована в касі не тільки коли внесено відповідні записи до касової книги або книги обліку доходів і витрат, але й коли надходження готівки відображено в книзі обліку доходів, виконано Z-звіт, сформовано розрахункову квитанцію.

Важливий нюанс! Завважте, що книга обліку розрахункових операцій (КОРО) знову не згадана в цьому переліку. Тобто для підтвердження факту оприбуткування готівки достатньо роздрукувати і підклеїти до відповідного розділу цієї книги Z-звіт.

Це і добре, і погано. Добре, тому що КОРО у принципі не потрібна у такому вигляді, у якому вона існує на сьогодні. Адже дані фіскальних чеків і Z-звітів і так щодня відправляються в електронній формі до контролюючих органів. До чого тоді дублювання даних у паперовому регістрі, підклеювання чеків та інша тяганина? Мабуть, від КОРО із часом хочуть узагалі відмовитися, або змінити її призначення. За логікою вона повинна виконувати чисто технічні функції, але не функцію обліку готівки.

5. Істотно змінено багатостраждальний п. 11 Положення № 148. У цьому пункті пояснюється, що є оприбуткуванням готівки в різних ситуаціях. І тепер до п. 11 унесено доповнення.

По-перше, для підприємців: сума готівки вважається оприбуткованою, якщо вона відображена у відповідній книзі обліку на підставі товарних чеків (квитанцій).

Зверніть увагу: за загальним правилом записи в книгах обліку робляться за підсумком дня (п. 6 Порядку ведення книги доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 19.06.15 р. № 579, далі – Наказ № 579; п. 5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затвердженого Наказом № 579). Тобто до відповідної книги обліку записується загальна сума отриманого за день доходу. Як відомо, підприємці видають товарні чеки покупцям на їх вимогу. Отже, на практиці запис про отриману за день суму готівки може не збігатися із сумою, на яку видано товарні чеки. Причому законодавство не зобов'язує підприємця зберігати копії виданих товарних чеків.

Звідси закономірне запитання: чи буде готівкова виручка за день уважатися оприбуткованою в книзі обліку підприємця без товарних чеків (розрахункових квитанцій), що підтверджують отримання готівки від покупців?

По-друге, для відокремлених підрозділів: сума готівки вважається оприбуткованою, якщо сформовані, роздруковані та підклеєні до КОРО Z-звіти або занесені дані розрахункових квитанцій.

На замітку! Для того щоб сума готівки, яка надійшла, уважалася оприбуткованою – не важливо, зроблено запис про це у відповідному розділі КОРО чи ні. Адже НБУ прямо зазначає в п. 11 Положення № 148, що КОРО використовується тільки для підклеювання і зберігання Z-звітів, записів про розрахунки за квитанціями, коли РРО ламався або відключилася електроенергія, а також для обліку сервісних робіт (ремонт, обслуговування РРО).

Після внесення змін до п. 11 тепер і п. 39 Положення № 148 виглядає цілком логічно. Таким чином, суперечність між формулюваннями п. 11 та 39 у початковій редакції Положення № 148 (щодо можливості неведення касової книги відокремленими підрозділами) зараз усунено.

6. Важливе уточнення внесено до п. 29 Положення № 148. Коли касир здає готівку безпосередньо інкасаторам банку, то підтвердженням оприбуткування цієї суми є примірник супровідної відомості з підписом і печаткою інкасатора, який залишається у касира.

Це означає, що в такому разі не потрібно оформляти дублюючий касовий документ – РКО на здачу виручки в банк (інкасаторові).

7. Доповнено норми, пов'язані з обмеженням суми готівкових розрахунків. Як видно з тексту Постанови № 148, п. 6 Положення № 148, що регулює порядок розрахунків СГ між собою і з фізичними особами, залишився незмінним. Таким чином, залишилися в силі і роз'яснення НБУ, отримані редакцією у відповідь на наш запит про особливості застосування деяких наявних обмежень. Ці роз'яснення ми публікували в «БАЛАНСІ», 2018, № 45, с. 1 (лист НБУ від 22.05.18 р. № 50-0007/28247).

Водночас п. 7 Положення № 148, що регулює готівкові розрахунки фізосіб між собою, доповнено та уточнено. Тепер і в цій нормі зазначено, що фізособи можуть розраховуватися готівкою із СГ протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами на суму не більше 50 тис. грн. Це формулювання аналогічне наведеному в пп. 2 п. 6 для СГ. А розрахунки фізосіб із СГ на суму понад 50 тис. грн. здійснюються тільки через банки і через небанківські установи, що мають відповідну ліцензію.

8. До тексту Положення № 148 унесено ще декілька невеликих редакційних правок. Вони уточнюють деякі прописані недбало формулювання і роблять їх зрозумілішими (див. п. 15, 19, 44).

На закінчення завважимо, що НБУ в цілому справився з роботою над помилками. Але головне запитання залишилося: на який період роботи в 2018 році поширюються внесені зміни? Ми направили відповідний запит до НБУ і чекаємо на відповідь, про яку ви дізнаєтесь першими.

Урегулювання цього питання дозволить бухгалтерам працювати з готівкою, не побоюючись необґрунтованих штрафів за ті моменти, які, по суті, більше не є порушеннями.

Ольга ЦЕЛУЙКО,
шеф-редактор