Баланс группа компаній

Бухгалтерія - це любов!

(056) 370-44-25
Замовити дзвінок

Місцеві бюджети прогнозуємо на три роки вперед

28 серпня 2017 р.

Після ухвалення змін до Бюджетного кодексу (далі – БК), а саме доповнення його Прикінцевих та перехідних положень новим п. 44 (див. Закон від 23.03.17 р. № 1974-VІІІ), суттєво змінено засади формування бюджетної політики. Ідеться про те, що починаючи з поточного року запроваджується середньострокове бюджетне планування, тобто опрацювання дохідної та видаткової частин бюджету не лише наступного року, а й на 2018–2020 роки.
Задля цього, як передбачено ст. 33 БК, розпорядженням КМУ від 14.06.17 р. № 411-р ухвалено проект Основних напрямів бюджетної політики на 2018–2020 роки (далі – Основні напрями), у яких спрогнозовано за різними сценаріями показники, на яких базуватиметься майбутній бюджет. Крім того, затверджено інші урядові рішення з цього питання. Але спочатку в установленому порядку складаються розрахунки цього проекту.
Знамено такої грандіозної роботи нестиме Мінфін, який задля допомоги місцевим фінансовим органам у Листі Мінфіну від 01.08.17 р. № 05110-14-21/20701 (далі - Лист № 05110) повідомив найважливіші аспекти здійснення розрахунків проектів місцевих бюджетів.
Як зазначено в Листі № 05110, сукупні граничні розміри видатків бюджету та граничні розміри видатків головних розпорядників коштів держбюджету на кожен із років середньострокового періоду визначено вперше. Пріоритетом названо забезпечення самостійності місцевих бюджетів.
Водночас перехід до такого планування місцевих бюджетів передбачається лише після впорядкування бюджетного законодавства (ідеться, зокрема, про зміни до БК). Мають бути також ухвалені для місцевих органів влади методичні рекомендації щодо порядку складання місцевих бюджетів на найближчі три роки.
Зазначається, що на сьогодні проектування місцевого бюджету2018 та його прогнозування на 2019–2020 роки базуватиметься на нормах чинного бюджетного та податкового законодавства і, звісно ж, з урахуванням закладених в Основних напрямах показників.
Згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень БК програмно-цільовий метод у бюджетному процесі на рівні місцевих бюджетів, які мають взаємовідносини з держбюджетом, застосовується починаючи зі складання проектів місцевих бюджетів на 2017 рік. Лист № 05110 говорить про те, що цю норму слід ураховувати під час складання проекту місцевого бюджету на 2018 рік у частині видатків та кредитування.
Отже, дохідна частина має формуватися виходячи з макропоказників, обчислених за сценарієм 1 (тобто консервативним), і визначених у БК та Податковому кодексі (далі – ПК) нормативів зарахування податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів.
У Листі № 05110 запропоновано також керуватися змінами, унесеними до законодавства в частині зарахування до місцевих бюджетів рентної плати, акцизного податку, єдиного податку. Розрахунки обсягів видатків мають включати й основні трансферти, передбачені ст. 97 БК (зокрема, освітню, медичну та інші субвенції). Не слід забувати й про окремі з них, зокрема додаткові дотації щодо утримання закладів освіти та охорони здоров’я, субвенції для придбання витратних матеріалів та медикаментів, лікарських засобів, а також підтримки осіб з особливими освітніми потребами, компенсації сім’ям загиблих. Слід також включити до цих розрахунків субвенції щодо формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад (далі – ОТГ), виборів місцевих депутатів тощо.
Нагадаємо: на сьогодні правила спрямування, затвердження та розподілу освітньої субвенції визначено у ст. 1032 БК, а медичної – у ст. 1034 БК.
Мінфін звертає увагу, що освітня субвенція місцевим бюджетам на наступні три роки визначатиметься за новою формулою, яка враховує нормативну наповнюваність класів. Її загальний обсяг обчислювався виходячи з кількості ставок педпрацівників та середнього заробітку вчителя в умовах 2018 року. Зараз формулу, за якою визначаються показники обсягу освітньої субвенції (у т. ч. показник наповнюваності класів), затверджено постановою КМУ від 01.03.17 р. № 114. Очевидно, цей документ зазнає змін.
Важливим є те, що розрахунки видатків мають ураховувати передбачені за сценарієм 1 розміри державних соціальних стандартів, а саме: мінімальної заробітної плати (далі – МЗП) та прожиткового мінімуму (далі – ПМ). Заплановано, що розмір МЗП підвищуватиметься з 1 січня 2018-го, 2019-го, 2020 років, однак буде незмінним з початку й до кінця кожного із трьох років. ПМ підвищуватиметься також щорічно з 1 січня, і крім того – тричі протягом кожного року: з 1 січня, з 1 липня та з 1 грудня.
Зростатиме починаючи з 1 січня кожного року також розмір посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки.
Тому Мінфін радить насамперед ураховувати потребу в коштах на оплату праці згідно з установленими у відповідних закладах, установах умовами праці та розміром МЗП, а також на розрахунки за електро- та теплоенергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, послуги зв‘язку, що споживаються бюджетними установами.
Визначаючи потребу в коштах для оплати комунальних послуг, енергоносіїв (КЕКВ 2270) на найближчі три роки, не забуваймо також ураховувати відповідні коефіцієнти (наведені в Листі № 05110) за кожною вищезгаданою позицією на кожен рік.
Зупинимося на такому моменті, як планування видатків на виплату одноразової адресної грошової допомоги випускникам вишів педагогічного та медичного профілю. Така виплата їм гарантується в разі укладення трудових договорів зі школами, профтехучилищами та медзакладами, розташованими в сільській місцевості та селищах міського типу. Тож важливо правильно визначати її розмір, з урахуванням чинного законодавства.
Ідеться про те, що визначати розмір допомоги як п‘ятикратний розмір МЗП, як раніше було встановлено нормативно-правовими актами, не можна. Адже МЗП заборонено використовувати як розрахункову величину, про що зазначено в Прикінцевих та перехідних положеннях Закону від 06.12.16 р. № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Згідно з постановами КМУ від 26.09.06 р. № 1361 та від 11.05.11 р. № 524 (у редакції постанови КМУ від 18.05.17 р. № 335) випускникам-медикам та майбутнім учителям допомога розраховується з розрахунку ПМ для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року.
Із 01.01.17 р. ПМ для працездатних осіб становить 1 600 грн. на місяць (ст. 7 Закону від 21.12.16 р. № 1801-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2017 рік»). Прогнозні дані показника такі: на 01.01.18 р. – 1 762 грн., на 01.01.19 р. – 1 921 грн., на 01.01.20 р. – 2 073 грн.
Знаємо, що в медичній галузі планується здійснити реформу, яка полягатиме в реорганізації закладів медицини, зміні порядку фінансування та інших новаціях. Пріоритетом визначено якість медичних послуг, що надаватимуться лікарями та іншим персоналом, автономізація закладів охорони здоров‘я, зокрема у частині використання фінансових ресурсів.
Розподіл обсягу медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на сьогодні має здійснюватися з урахуванням факторів, що впливають на формулу такого розподілу, затверджену постановою КМУ від 19.08.15 р. № 618. При цьому Мінфін наголошує: за умови прийняття в установленому порядку відповідних законопроектів із цього питання (знаємо, що йдеться про зміни до БК та ухвалення Верховною Радою нових законів стосовно фінансування медицини) формула стане іншою. А поки що, здійснюючи розрахунки майбутніх бюджетів, керуємося чинними нормативно-правовими актами.
Оскільки Законом від 20.12.16 р. № 1789-VІІІ унесено зміни до БК, мають ураховуватися передбачені ним особливості створення ОТГ та передання їм у власність закладів освіти, культури, медицини тощо. Зокрема, за п. 20 Прикінцевих та перехідних положень БК з місцевих бюджетів сіл, селищ, міст районного значення можуть здійснюватися видатки з утримання навчально-виховних комплексів І ступеня, сільських, селищних та міських палаців і будинків культури, клубів, центрів дозвілля, бібліотек.
Поки створюються ОТГ, базова дотація, освітня та медична субвенції перераховуються з держбюджету місцевим бюджетам згідно з обсягами, визначеними проектом Держбюджету на відповідний період. Так передбачено в п. 38 Прикінцевих та перехідних положень БК.
На виконання положень ч. 3 ст. 75 БК місцеві фінансові органи повинні розробити та довести до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів. Підґрунтям слугуватимуть типові форми бюджетних запитів, затверджені наказом Мінфіну від 17.07.15 р. № 648, з урахуванням особливостей складання проектів місцевих бюджетів.
У листі також ідеться про початок роботи погоджувальних нарад у Мінфіні з міністерствами, відомствами, після чого конкретизуються обсяги міжбюджетних трансфертів у розрізі місцевих бюджетів. Їх мають надіслати електронною поштою департаментам фінансів областей.
Сподіваємося, що така копітка робота зі здійснення необхідних розрахунків матиме результатом реальні кошториси.

Джерело: "Баланс-Бюджет" № 35, який вийшов з друку 28.08.17 р.

Приєднуйтесь до нашої сторінки та отримуйте новини першими!

Дякую, я вже з вами!