У порядку технічного обслуговування та ремонту реєстратора розрахункових операцій визначено, що строк служби – це строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів.
При цьому жоден виробник не передбачає продовження такого строку залежно від того, більше чи менше днів на тиждень працював апарат.
Фактично після закінчення строку служби апарата виробник не гарантує подальшу працездатність РРО в цілому, його комплектувальних вузлів та складових частин, і, що головне, не гарантує збереження інформації у фіскальній пам’яті такого апарата, тобто реалізації фіскальних функцій, які є обов’язковими для РРО відповідно до вимог Закону від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).
Якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це стосується здебільшого старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо семирічного з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби апарата, яка встановлена Порядком доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженим рішенням Держкомісії з питань упровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабміні.
Отже, при використанні суб’єктом господарювання РРО, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону № 265.
Тобто подальше використання такого пристрою суб’єктом господарювання є порушенням вимог Закону № 265 і тягне застосування фінансових санкцій згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 265 у таких розмірах:
– вчинене вперше – 1 грн.;
– за кожне наступне вчинене порушення – 100 % вартості проданих із порушеннями товарів (послуг).
Крім того, відповідно до ст. 1551 КУпАП за порушення порядку проведення розрахунків застосовується штраф у розмірі від 2 до 5 НМДГ (від 34 до 85 грн.) на осіб, які здійснюють розрахункові операції та на посадових осіб – від 5 до 10 НМДГ (від 85 до 170 грн.).
За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягне за собою застосування штрафу в розмірі від 5 до до 10 НМДГ (від 85 до 170 грн.) і на посадових осіб – від 10 до 20 НМДГ (від 170 до 340 грн.).

Джерело: https://uteka.ua/.