Рано чи пізно ринку однієї країни для бренду стане мало.
За даними організації Ecommerce Foundation, в 2015 році європейський ринок торгівлі B2C виріс на 13,3 % і склав 455,3 млрд. Євро. Позитивні тенденції можна спостерігати і на світовому ринку онлайн-торгівлі. Так, вже в 2020 році кількість транскордонних покупок складе близько 27 %.
Інтернет-магазини надають покупцям більш широкий вибір різних товарів по оптимальному співвідношенню ціна-якість. Для компаній ринку онлайн-торгівлі теж відкриває хороші перспективи. Там немає необхідності у великих фінансових витратах і складних бюрократичних процедурах для отримання необхідних документів.
Тому перш за все варто визначитися з бажаною моделлю. Це може бути як самостійний вихід, так і робота через міжнародні торговельні майданчики, або marketplaces.

Самостійний вихід
Перший варіант підходить для брендів, які здатні витримати конкуренцію, готові робити значні вкладення і самостійно займатися маркетингом. Однак вивчення ринку, на який та чи інша компанія збирається виходити - досить трудомістке завдання. Допомогти в цьому можуть такі програми, як Google Analytics, Google Trends, Global Market Finder або Consumer Barometer.
Безумовним плюсом такого способу є той факт, що компанії не доведеться ні з ким ділити прибуток. Клієнт може оформити замовлення в будь-якій країні і оплатити замовлення в місцевій валюті, а українська компанія отримає всі платежі в гривні, після чого оформить доставку товару за вказаною адресою.

Вихід через торгові майданчики
Другий варіант передбачає вихід на ринок через торгові майданчики. Це може бути, наприклад, Amazon, на якій відбувається одна п'ята всіх інтернет-продажів. Для реалізації товарів ручної роботи підійде платформа Etsy, для одягу - британська ASOS або німецька DaWаnda, різні категорії також представлені на китайському сайті JoyBuy.
Подібний спосіб хороший тим, що має регламентовані правила ведення торгівлі, а плата зазвичай стягується після оформлення замовлення. Покупець оформляє замовлення на подібній платформі, після чого вона інформує продавця і відправляє необхідну суму на його рахунок. І тільки потім компанія оформляє доставку товару за адресою клієнта.
У деяких випадках подібні майданчики також можуть мати власні склади і самостійно відправляти замовлення, а продавець займається дистанційним контролем цього процесу. Так, щоб розмістити свій товар на ASOS, бренд повинен мати колекцію від 15 моделей і підготувати їх фото та опис.
Крім того, потрібно оплачувати комісію в розмірі 20 % від замовлення, а також щомісячний внесок в 20 фунтів. Ця платформа працює з PayPal, що може викликати труднощі для української компанії.
DaWаnda пропонує своїм клієнтам два варіанти розміщення товарів - на англомовній платформі доведеться заплатити 10 % комісії, а реєстрація буде безкоштовна. Якщо ж є бажання працювати на німецькомовній платформі, то за виставляння кожного товару потрібно заплатити 10-30 євроцентів і 5 % комісії.
На французькому сайті Сdiscount абонентська плата становить $ 39 на місяць. Китайський JoyBuy, у якого є російськомовна версія, стягує 8% комісії від замовлення, також є депозит на $ 5 тис.
Докладнішу інформацію можна знайти за посиланням: http://bit.ua/2016/06/markets/#followus.

Джерело: https://uteka.ua/ua/publication/Kak-ukrainskim-brendam-vyjti-na-mezhdunarodnyj-onajn-rynok.