Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону від 23.09.99 р. № 1105 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 1105) підставою для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом — копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.
Згідно з п. 30 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266), у разі коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, обчислення середньої зарплати здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо.
Страхові виплати та оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюються на підставі копії виданого в установленому порядку листка непрацездатності, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою за основним місцем роботи, та довідки про середню зарплату за основним місцем роботи. Якщо особа працює на декількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню зарплату за місцями роботи за сумісництвом.
У такому разі сумарна зарплата, з якої розраховуються виплати, у період розрахунку за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ.
Так, максимальна величина бази нарахування ЄСВ на 2017 рік становить: з 01.01.17 р. – 40 000 грн., з 01.05.17 р. – 42 100 грн., з 01.12.17 р. – 44 050 грн.
Слід зауважити, що при розрахунку допомоги по вагітності та пологах застрахованій особі, яка працює за сумісництвом, середньоденна заробітна плата визначається з фактичної зарплати, з якої сплачуються страхові внески, а доплата до суми допомоги по вагітності та пологах до розміру мінімальної зарплати не здійснюється, оскільки за даним страховим випадком норма ч. 2 ст. 26 Закону № 1105 реалізована за основним місцем роботи.
Обмеження суми допомоги по вагітності та пологах та допомоги з тимчасової непрацездатності, визначене ч. 4 ст. 19 Закону № 1105 та п. 29 Порядку № 1266 для осіб, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Держреєстру загальнообов’язкового державного соцстрахування мають страховий стаж менше 6 місяців, має застосовуватись окремо за кожним місцем роботи, оскільки п. 30 Порядку № 1266 передбачене обчислення сумарної зарплати, з якої розраховуються виплати, за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом лише у випадку застосування обмеження розміром максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
Норми Порядку № 1266 не відрізняють окремо внутрішнє та зовнішнє сумісництво.
У разі якщо застрахована особа на момент настання страхового випадку працює в одній установі за основним місцем роботи та як сумісник, обчислення середньої зарплати здійснюється страхувальником окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. При цьому діючим законодавством передбачена наявність копії листка непрацездатності та довідки про зарплату за основним місцем роботи незалежно від того, один роботодавець у працівника чи різні. На зворотному боці оригіналу листка непрацездатності вноситься запис про розрахунок матеріального забезпечення за основним місцем роботи, а на зворотному боці його копії — про розрахунок матеріального забезпечення за місцем роботи за сумісництвом.

Джерело:: https://uteka.ua/.