Ваше передплачене видання Читайте on-line

Баланс группа компаній

Бухгалтерія - це любов!

(056) 370-44-25
Замовити дзвінок

Завідування кабінетами та іншими приміщеннями: як установити доплату

October 2, 2017

У попередній консультації ми торкалися питання визначення розміру основних складових зарплати педагогічних працівників, які встановлюються під час тарифікації. А зараз розглянемо особливості визначення розміру доплат педпрацівникам за завідуваннями навчальними кабінетами та іншими приміщеннями, які вирористовуються в навчальному процесі.

Доплата за завідування навчальними кабінетами

Доплата за завідування навчальними кабінетами в розмірі 10–13 % посадового окладу (ставки заробітної плати), порядок установлення якої визначено в п. 41 Інструкції, затвердженій наказом Міносвіти від 15.04.93 р. № 102 (далі – Інструкція № 102), може бути призначена як учителям, так і іншим працівникам загальноосвітніх закладів. Будь-яких обмежень з цього питання для керівних працівників не встановлено. Цьому є підтвердження в листі МОНмолодьспорту від 08.09.11 р. № 1/12-4832.
Конкретний розмір цієї доплати встановлюється керівником навчального закладу за погодженням із профспілковим комітетом, а керівникові – за рішенням МОН – для освітніх установ, що фінансуються з держбюджету, та за рішенням відповідних вищих органів управління – для освітніх установ, що фінансуються з місцевих бюджетів (абзац другий пп. 5 п. 4 наказу МОН від 26.09.05 р. № 557, лист МОН від 25.09.13 р. № 1/9-667).
Щодо бази нарахування доплати зазначимо таке. За наведеними вище нормами це посадовий оклад (ставка зарплати). Чи означає це, що доплата може встановлюватися або до ставки, або до окладу, а не до однієї та другої з цих складових зарплати одночасно? Скоріш за все, так. Але це лише наше припущення.
Норми щодо встановлення надбаки учителям зрозумілі: це лише ставка зарплати, визначена у графі 8 тарифікаційного списку (далі – ТС). А от що стосується інших педагогічних працівників, наприклад директора, що займається викладанням, то йому у графі 8 ТС установлено ставку з підвищенням, а у штатному розписі – посадовий оклад. Вважаємо, що в такому разі доплату за завідування кабінетом слід нараховувати на «вчительську» ставку, зазначену в ТС. Проте, знову ж таки, це лише наша думка.
І якщо буде використаний інший підхід, наприклад доплату буде нараховано і до ставки, і до окладу з тих підстав, що робота із завідування кабінетом спричиняє виконання в більш стислий час як роботи на посаді директора, так і роботи з викладання, та з урахуванням відсутності конкретизації щодо бази нарахування в нормативному документі, це не буде порушенням. Тому в такому разі головне – забезпечення фінансовими ресурсами на оплату праці навчального закладу.
Ситуація може скластися й так, що директор школи виконуватиме роботу завідувача кабінету, не проводячи будь-яких занять. Адже норми п. 7 Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом МОН від 20.07.04 р. № 601 (далі – Положення № 601), що стосується керівництва навчальним кабінетом, не містять обов’язкової вимоги щодо виконання роботи із завідування кабінетом учителями відповідної спеціальності, які проводить заняття в цьому кабінеті.
Немає такої норми і в Положенні про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженому наказом МОН від 14.12.12 р. № 1423. Це означає можливість призначення завідувачем кабінету педагогічного працівника будь-якої спеціальності (лист МОН від 20.03.13 р. № 1/11-5726).

Виняток становлять правила призначення завідувача кабінету інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій. Так, відповідно до п. 6.6 Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом МОН від 20.05.04 р. № 407, завідувач призначається з числа вчителів, які мають відповідну освіту і проводять заняття в цьому кабінеті.
Отже, якщо директор без педнавантаження з урахуванням наведених вище норм буде завідувати тим чи іншим навчальним кабінетом, логічно встановити доплату за виконання цієї роботи до його посадового окладу.
Звернімо увагу ще й на той факт, що законодавством жодних обмежень кількості кабінетів, за завідування якими встановлюється доплата, не передбачено. Так, згідно з нормами п. 3.3 Положення № 601 крім зазначеного в ньому переліку предметів та напрямків функціонування, за якими створюються кабінети, можуть створюватися й інші кабінети відповідно до умов і потреб закладу. Наприклад, до переліку кабінетів, завідування якими оплачується, може бути віднесено шкільний музей. Його можна кваліфікувати як кабінет, присвячений історії школи, з установленням відповідної доплати завідувачу музею. Норми щодо встановлення кількості оплачуваних кабінетів органом управління освітою в районі чи місті Інструкція № 102 також не містить.

Доплата за завідування іншими приміщеннями, які використовуються в навчальному процесі

За завідування спортивними залами додаткова оплата провадиться лише вчителям у фіксованому розмірі – 10 % ставки зарплати. Водночас, як і щодо доплати за класне керівництво, Інструкція № 102 не містить вимоги щодо коригування розміру доплати залежно від того, чи дотримана норма педагогічного навантаження 18 год. на тиждень.
Доплата за обслуговування техніки в кабінетах інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій установлюється вчителям та іншим педагогічним працівникам в розмірі 5–10 % посадового окладу (ставки зарплати). Конкретний її розмір визначається керівником закладу за погодженням із профспілковим комітетом (п. 41 Інструкції № 102).
Найімовірніше, тут базою нарахування буде визначена у графі 8 ТС ставка зарплати вчителя або іншого педагогічного працівника, який проводить заняття в цьому кабінеті. Хоча можливість установлення доплат у відсотках до посадового окладу, передбачена наведеною вище нормою, напевне, означає можливість нарахування доплати і до ставки, і до посадового окладу, якщо йдеться про виконання цієї роботи іншим педпрацівником – не вчителем.
Водночас Інструкція № 102 не передбачає залежності призначення цієї доплати від того, чи отримує вчитель (інший педпрацівник), який викладає курс «Основи інформатики і обчислювальної техніки», доплату за завідування кабінетом інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій. Це два різних види доплат, на які має право вчитель (інший педпрацівник) в разі виконання роботи із завідування цим кабінетом та із обслуговування техніки в ньому. Такий висновок підтверджено в спільному листі МОН та Профспілки працівників освіти і науки від 05.02.09 р. № 1/9-82, від 06.02.09 р. № 02-8/56.
Зауважимо: як свідчать наведені вище норми, доплата за обслуговування техніки може бути встановлена не лише вчителю інформатики, а й учителям з інших дисциплін, якщо на них покладено обслуговування обчислювальної техніки в кабінетах інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій.
Доплату за обслуговування техніки прямо не передбачено у формі Тарифікаційного списку, тому доцільно навести її розмір у графі 25 цієї форми.
Доплата за завідування кімнатою зберігання зброї, стрілецьким тиром установлюється вчителям у розмірі 10 % від ставки зарплати. Якщо і кімната зберігання зброї, і стрілецький тир загальноосвітнього навчального закладу включені до переліку кабінетів, завідування якими підлягає оплаті, як окремі одиниці, то викладач допризовної підготовки має право на доплату в розмірі 10 % за кожний із цих кабінетів. Ця доплата також може бути відображена у графі 25 ТС.

Доплата за завідування навчально-дослідними ділянками (теплицями, парниковими господарствами) провадиться вчителям (п. 43 Інструкції № 102):

·         у загальноосвітніх навчальних закладах I–II ступенів – у розмірі 10 % ставки зарплати;

·         загальноосвітніх навчальних закладах I–III ступенів – у розмірі 13 % ставки зарплати. Доплата провадиться лише при наявності ділянки розміром не менше 0,5 га протягом 9 місяців, а за наявності теплиці або парникового господарства – протягом усього року, незалежно від того, чи є при школі навчально-дослідна ділянка.

Доплата в розмірі 15–20 % ставки зарплати за завідування кожною майстернею встановлюється вчителям та іншим педагогічним працівникам, які проводять навчальні заняття із трудового навчання. Конкретний розмір доплат установлюється керівником навчального закладу за погодженням із профкомом. За завідування комбінованою майстернею (з обробки металу та деревини, обладнану в одному приміщенні) установлюється доплата у фіксованому розмірі 20 % ставки зарплати.
За виконання обов’язків майстра навчальних майстерень, в яких проводяться заняття з обслуговуючих видів праці (обробка тканини, кулінарія), доплата провадиться як за одну майстерню, незалежно від того, у скількох приміщеннях вона розташована. У разі потреби допускається поділ однієї доплати за виконання обов’язків майстра навчальних майстерень між двома вчителями трудового навчання (п. 44 Інструкції № 102).

Приєднуйтесь до нашої сторінки та отримуйте новини першими!

Дякую, я вже з вами!