Коли робота за сумісництвом стає основною?
Мінсоцполітики роз’яснило деякі проблемні питання роботи за сумісництвом. Відповідно до положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, працівник, який приймається на роботу за сумісництвом на інше підприємство, в установу, організацію, повинен пред`явити власнику або уповноваженому ним органу паспорт (пред`явлення трудової книжки не передбачено), а також диплом або інший документ про здобуту освіту чи професійну підготовку, якщо робота вимагає спеціальних знань. Причому, відомості про роботу за сумісництвом вносяться в трудову книжку за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом за місцем основної роботи.
Допомога з тимчасової непрацездатності застрахованій особі, яка працює за сумісництвом, здійснюється за місцем роботи за сумісництвом на підставі копії листка непрацездатності, завіреної підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи та довідки про середню зарплату за основним місцем роботи.
При звільненні працівника з основної роботи, робота за сумісництвом може стати його основним місцем роботи. При цьому, за заявою працівника розривається трудовий договір про роботу за сумісництвом, а укладається новий трудовий договір про роботу на підприємстві на певній посаді шляхом видання наказу про це.
У разі звільнення працівника з роботи за сумісництвом запис про це у трудовій книжці не здійснюється, якщо за основним місцем роботи у трудову книжку працівника не внесено запис про прийняття на таку роботу.
Лист Мінсоцполітики України від 28.03.13 р. № 2-1/06/187-13.